Головна Науково-практичні коментарі Кримінальний кодекс Особлива частина Розділ XV (ст.338-360) Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій

Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій

Особлива частина - Розділ XV (ст.338-360)
221

Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій

Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства, — карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

 

1. Згідно зі ст. 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Це право є невідчужуваним і непорушним. Воно є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переко­нань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо (Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2001 р. № 4-рп/2001 (Вісник Конституційного Суду України. — № 2. — С. 25).

Окремою юридичною гарантією реалізації громадянами України цього конституційного права є ст. 340 КК, яка орієнтує на законний і мирний ха­рактер проведення масових заходів.

2. Суспільна небезпечність злочину полягає в порушенні конституційно­го права громадян України на організацію і проведення масових заходів у встановленому законодавством порядку, приниженні авторитету України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

3. З об'єктивної сторони злочин полягає в незаконному перешкоджанні організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демон

ст­рацій.

Збори — це спільна присутність обмеженого кола осіб, об'єднаних спільними інтересами, ідеями тощо, з метою розгляду чи вирішення певних питань.

Мітинг — масове зібрання людей для публічного обговорення політичних чи інших невідкладних питань соціального, економічного характеру, висловлення ставлення до дій органів державної влади, місцевого самоврядування, окремих службових осіб і організацій, певних подій суспільне політичного життя.

Вуличні походи — організований масовий рух людей вулицями (пішохідною або проїзною частиною) з метою демонстрування певного гро­мадсько-політичного настрою, висловлення солідарності, протесту або незго­ди з чим-небудь.

Демонстрація — масовий рух великої кількості людей для публічного висловлення суспільне політичних, релігійних та інших настроїв (солідар­ності, протесту тощо) з використанням плакатів, транспарантів та інших за­собів наочної агітації'.

Перешкоджання — будь-яке діяння, спрямоване на обмеження консти­туційного права громадян України брати участь у політичних акціях (збо­рах, мітингах, вуличних походах і демонстраціях). Воно може полягати як у дії (незаконна заборона службовою особою проведення будь-якої з названих акцій), так і в бездіяльності (наприклад, незаконне ненадання службовою особою приміщення для проведення зборів тощо).

Перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів і демонст­рацій, що здійснюються на законних підставах, є завжди незаконним. Напри­клад, особа, яка не є службовою, застосовує насильство до організаторів чи учасників мирних заходів або службова особа дає вказівку розігнати мітинг, незважаючи на те, що він проводиться з дотриманням встановленого поряд­ку. Обов'язковою ознакою злочину є те, що перешкоджання виходить або від службової особи, яка використовує при цьому надану їй владу чи служ­бове становище, або від інших осіб, які застосовують фізичне насильство.

Поняття службової особи розкрито в примітці до ст. 364 КК.

Під фізичним насильством як способом перешкоджання слід розуміти за­подіяння умисних середньої тяжкості або легких тілесних ушкоджень, а та­кож вчинення інших насильницьких дій (завдання ударів, побоїв). Якщо на­сильство поєднане із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або смерті, це вимагає додаткової кваліфікації за статтями 121 або 115 КК.

4. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої дії, що перешкоджає організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Якщо злочин вчинений приватною особою, то він вва­жається закінченим з моменту застосування фізичного насильства хоча б до одного учасника політичної акції. У разі застосування фізичного насильст­ва службовою особою, чи спричинення нею тяжких наслідків, її дії вимага­ють додаткової кваліфікації за ст. 365 КК як перевищення влади або служ­бових повноважень.

5. Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел.

6. Суб'єктом злочину можуть бути дві категорії осіб: 1) службові особи, які використовують своє службове становище для перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; 2) будь-які інші особи, яким виповнилося 16 років, не наділені такими повноваженнями, але які застосовують фізичне насильство для вчинення даного злочину.

 

< Попередня   Наступна >