Головна Науково-практичні коментарі Митний кодекс Глава 8 (ст.53-65) Стаття 60. Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Стаття 60. Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Митний кодекс - Глава 8 (ст.53-65)
262

Стаття 60. Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України

Перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Дана стаття визначає дії по перевірці системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, як форму митного контролю – пункт 5 статті 41 цього Кодексу.

Дана стаття передбачає проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України, як проведення митного контролю.

Таким чином, навіть у випадку коли товари або транспортні засоби, які переміщувались через митний кордон України безпосередньо не перебувають під митним контролем, вони можуть підлягати такій формі митного контролю, як перевірка документів на ці товари або транспортні засоби на відповідність даним заявленим митному органу та у свою чергу вимогам, встановленим Митним Кодексом України та іншими законами України.

Реалізація зазначеної норми Кодексу можливе лише шляхом документальної виїзної перевірки підприємства. Крім того необхідно враховувати, що пункт 5 статті 41, регламентує, як форму митного контролю, крім перевірки системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, ще перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів України справляються при переміщенні товарів через митний кордо

н України.

Порядок проведення виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності встановлено Указом Президента України від 23.07.98 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” (із змінами та доповненнями).

Даний Указ поділяє виїзні перевірки на планові та позапланові.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

- суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

- виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

- суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Таким чином, перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України може проводитись у ході планової щорічної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, у порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.99 № 112 “Про Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами”.

У випадку необхідності термінового проведення перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, начальник митного органу видає розпорядження про позапланову перевірку суб'єкта підприємницької діяльності із посиланням на один із пунктів (крім пункту “е”) статті 3 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності”.

Положення даної статті не стосується громадян, оскільки вони не є суб'єктами підприємницької діяльності чи підприємством.

У той же час, положення даної статті стосується громадян – приватних підприємців без створення юридичної особи, оскільки вони є підприємством у визначенні цього терміну в пункті 29 статті 1 МКУ та є суб'єктами підприємницької діяльності, відповідно до визначення наведеного у постанові Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 740 “Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності” (із змінам та доповненнями).

 

< Попередня   Наступна >