Головна Науково-практичні коментарі Сімейний кодекс Розділ IV (ст.207-256) Стаття 214. Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені

Стаття 214. Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені

Сімейний кодек - Розділ IV (ст.207-256)
201

Стаття 214. Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені

1. Керівники закладів, у яких перебувають діти, які можуть бу­ти усиновлені, а також службові особи органів опіки та піклуван­ня, які мають відомості про дітей, позбавлених батьківського пік­лування, зобов'язані протягом семи днів подати інформацію про них до відповідних відділів та управлінь районних, районних у міс­тах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад. 2. Районні, районні в містах Києві та Севастополі державні ад­міністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах рад, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взя­ти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня над­ходження відомостей про них зобов'язані подати відповідну інфор­мацію до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. 3. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київ­ська та Севастопольська міські державні адміністрації, якщо не виявилося осіб, які бажали б усиновити дитину або взяти її під опіку чи піклування, протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені, передають її для централізованого обліку до Центру з усиновлення дітей при спеці­ально уповноваженому центральному органові виконавчої влади в галузі освіти (далі — Центр з усиновлення дітей). 4. За невиконання вимог, встановлених у частинах першій — третій цієї статті, подання недостовірних відомостей, а також за дії, пов'язані з приховуванням дитини від усиновлення, керівники закладів, у яких перебувають діти, інші службові особи несуть від­повідальність, встановлену законом.

У статті, що коментується, встановлені правила обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути уси­новлені.

Такі правила пе

редбачені законом насамперед для забезпе­чення надійного захисту інтересів дітей.

Їх мета — зробити інформацію про дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені, доступні­шою для осіб, які бажають усиновити дитину, або встановити над нею опіку чи піклування.

Водночас правила обов'язкового обліку дітей, позбавлених батьківського піклування, які можуть бути усиновлені, спрямо­вані на запобігання зловживанням, пов'язаним з їх усиновлен­ням, а також встановленням над ними опіки або піклування.

Обов'язок надавати первинну інформацію про дітей, які за­лишилися без батьківського піклування і можуть бути усинов­лені, покладається насамперед на керівників закладів, у яких перебувають такі діти, а також на службових осіб органів опіки та піклування, які мають відомості про них. Це пояснюється тим, що, як правило, цим особам раніше за інших стає відомо про ті обставини, за яких діти залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені, взяті під опіку або піклу­вання (наприклад, у разі смерті батьків, позбавлення їх батьків­ських прав, відмови батьків забрати дитину з пологового будин­ку або іншого закладу охорони здоров'я тощо).

Така інформація має надаватись протягом семи днів від дня, коли зазначеним особам стало відомо, що дитина залишилася без батьківського піклування, до відповідних відділів та управ­лінь районних, районних у містах Києві та Севастополі держав­них адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у містах рад.

Порушення порядку чи строків надання необхідної для об­ліку дітей, які позбавлені батьківського піклування, інформа­ції спричиняє притягнення винних у цьому осіб відповідно до ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП) до адміністративної відповідальності (накладення штрафу).

Інші особи, яким стало відомо про дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені, взяті під опіку або піклування, також зобов'язані негайно повідомити про це зазначені органи за місцем перебування цих дітей.

Особам, яким у процесі їх діяльності стало відомо про ді­тей, які були позбавлені батьківського піклування, забороня­ється надавати відомості про них іншим організаціям і грома­дянам.

Первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, ведуть відділи освіти за місцем їх перебування.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київ­ська та Севастопольська міські державні адміністрації протягом одного місяця від дня надходження інформації про дітей, які можуть бути усиновлені (в разі неможливості усиновлення — передані під опіку або піклування на території даної або будь-якої іншої області України), повинні передати її для централі­зованого обліку до Центру з усиновлення дітей.

Центр з усиновлення дітей формує банк даних про дітей-сиріт і дітей, які були позбавлені батьківського піклування, спри­яє їх усиновленню громадянами України та іноземними грома­дянами.

У разі зміни правового статусу дітей (наприклад, поновлення батьківських прав їх батьків, усиновлення дітей чи зміни стану 'їх здоров'я тощо), які перебувають на централізованому обліку, органи опіки та піклування у семиденний строк мають сповіс­тити про це Міністерство освіти Автономної Республіки Крим, управління освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій і Центр з усиновлення дітей.

Водночас відповідна інформація повинна надсилатися до то­го відділу освіти, де дитина перебуває на первинному обліку.

Згідно з ч. 4 статті, що коментується, керівники установ, у яких перебувають, утримуються чи виховуються діти, а також службові особи відповідних органів виконавчої влади Автоном­ної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та ор­ганів місцевого самоврядування за невиконання вимог, перед­бачених частинами 1—3 коментованої статті, надання недосто­вірних відомостей, а також за дії, пов'язані з прихованням ди­тини від усиновлення, передання її під опіку або піклування, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності, передбаче­ної законодавством України.

 

< Попередня   Наступна >