Головне меню

7.3.2. Кабінет Міністрів України

Державне управління - Державне управління

7.3.2. Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у си­стемі органів виконавчої влади. Він здійснює виконавчу владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи їхню діяльність.

Таким чином, Кабінет Міністрів є центром виконавчої влади, колегіа­льним органом, своєрідним штабом з організації виконавчо-розпорядчої діяльності всіх органів виконавчої влади держави, хоча чинне законодав­ство і не вживає такого терміну.

Кабінет Міністрів України (КМУ) має дуже широкий обсяг функцій дер­жавного управління. Для їхньої характеристики можна використати різні підходи. Але ключовими, на нашу думку, слід вважати окремі сфери і га­лузі суспільного життя, а також основні види органів і посадових осіб, у відносинах з якими Кабінет Міністрів реалізовує переважний обсяг своїх завдань, функцій, прав та обов'язків. Конституція України у статті 116 чіт­ко і детально визначила функції Уряду. їх перелік починається з таких ключових цілей та завдань виконавчої влади, як забезпечення державно­го суверенітету і економічної самостійності України, здійснення внутріш­ньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів Украї­ни, актів Президента України.

Діяльність Кабінету Міністрів відповідно до демократичної сут­ності держави спрямована на забезпечення прав і свобод людини і громадянина.

yle="text-align: justify; text-indent: 35.45pt; tab-stops: 0cm; background: white;">Функціональне спрямування урядової діяльності конкретизується у пунктах 3-8 зазначеної статті через установлення завдань у фінансовій, інвестиційній, податковій, економічній, соціальній, гуманітарній, науково-технічній, екологічній, правоохоронній сферах, обороноздатності та націо­нальної безпеки. У цих сферах Кабінет Міністрів забезпечує проведення відповідної державної політики (пункт 3) та розробляє і здійснює загаль­нодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, культурного розвитку України (пункт 4). Виділено такі важливі функції, як забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності та здійснення управління об'єктами державної власності (пункт 5). Пріоритетною є функ­ція розроблення проекту закону про Державний бюджет і забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою Державного бюджету Укра­їни, подання парламенту звіту про його виконання (пункт 6). Важливою функцією Кабінету Міністрів є організація та забезпечення здійснення зов­нішньоекономічної діяльності України, митної справи (пункт 8). Особливої уваги набуває такий напрям діяльності Уряду, як спрямування і координа­ція роботи міністерств, інших органів виконавчої влади. Останній 10 пункт 116 статті свідчить, що наведений перелік функцій Кабінету Міністрів не є вичерпним, оскільки Уряд виконує й інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України. Наприклад, у статті 93 Основного Закону окремо визначена функція законодавчої ініціативи Ка­бінету Міністрів у Верховній Раді. Як зазначають автори Коментарю до Конституції України, найважливішою функцією уряду є систематичний нагляд за виконанням вимог Конституції та законів України, актів Прези­дента України органами виконавчої влади всіх рівнів та прийняття законів з усунення цих порушень [101, с. 251].

Крім цього, Уряд може здійснювати й деякі функції в інших секторах, що можуть визначатися Конституцією і законами України, а також указами і розпорядженнями Президента.

Характеризуючи організацію та правовий статус Кабінету Міністрів, слід звернути увагу на головний елемент цього статусу - компетенцію Уряду, тобто його численні повноваження - права та обов'язки, на підста­ві яких виконуються всі основні завдання та функції Уряду.

Урядова компетенція спрямована на організацію виконання Конституції і законів України, актів Президента, власної Програми діяльності, схваленої Верховною Радою, постійного контролю за здійсненням діяльності підвідом­чими Уряду органами, вжиття заходів щодо усунення недоліків у їх роботі.

Діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах:

а) поділу державної влади, який означає, що Кабінет Міністрів здійс­нює виконавчу владу у встановлених Конституцією України межах неза­лежно від органів законодавчої і судової влади, крім випадків, передбаче­них Конституцією України, недопущення неправомірного втручання будь-яких органів, посадових осіб, об'єднань громадян у вирішення питань, що віднесені до відання уряду;

б) верховенства права - Кабінет Міністрів у своїй діяльності дотриму­ється вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини, відпові­дальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя;

в) законності - Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження на осно­ві, у відповідності та на виконання Конституції, законів України, указів і розпоряджень Президента України;

г) колегіальності - Кабінет Міністрів є колегіальним органом, що при­ймає рішення після вільного демократичного обговорення питань на своїх засіданнях;

д) науковості - Кабінет Міністрів у своїй діяльності спирається на нау­кове і соціологічне обґрунтування здійснюваної ним державної політики, активно використовує новітні досягнення наукових досліджень, організа­ційно-технічні засоби та інформаційні технології;

є) гласності - Кабінет Міністрів регулярно інформує громадськість про свою діяльність. Прийняття таємних рішень можливе лише у випадках, визначених законом [4, с. 15-16].

Важливою складовою правового статусу Кабінету Міністрів України є процедура його формування. Згідно зі статтею 114 Основного Закону до складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Пер­ший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Склад Кабі­нету Міністрів формується Президентом України за певної участі Верхов­ної Ради в термін, що не перевищує шістдесяти днів після припинення повноважень попереднього уряду.

Кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра на розгляд Верховної Ради вносить Президент України після можливого проведення консультацій з головами депутатських груп і фракцій. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра виступає з програмною заявою та відповідає на запитання на­родних депутатів. Верховна Рада дає згоду на призначення Прем'єр-міністра більшістю від конституційного складу парламенту. Якщо кандида­тура, внесена Президентом, парламентом відхиляється, глава держави після можливих політичних консультацій вносить нову кандидатуру та має право запропонувати повторно ту саму кандидатуру. Одержавши згоду Верховної Ради, Президент видає указ про призначення Прем'єр-міністра. Після свого призначення глава Уряду представляє пропозиції щодо струк­тури та складу Кабінету Міністрів України на затвердження Президентові України, який на підставі цього подання видає указ про призначення скла­ду уряду, з переліком посад усіх його членів.

Розподіл функціональних повноважень між Прем'єр-міністром, Пер­шим віце-прем'єр-міністром та віце-прем'єр-міністрами України встанов­люються постановами Кабінету Міністрів України.

Прем'єр-міністр України як глава Кабінету Міністрів України відпові­дно до Конституції керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Уряду, схваленої Верховною Радою України, на забезпечення проведення внутрішньої та зовнішньої політики держави; спрямовує та координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів, керівників інших центральних орга­нів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севасто­польської міських державних адміністрацій; взаємодіє з урядами інших держав. У випадках і в межах, визначених Конституцією, він виконує обов'язки Президента України у разі дострокового припинення його пов­новажень. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів.

Прем'єр-міністр веде переговори і підписує в установленому порядку міжнародні договори; здійснює керівництво відповідними колегіальними органами (комітетами, комісіями, радами); координує роботу з проведен­ня адміністративної реформи.

Прем'єр-міністру підпорядковується Секретаріат Кабінету Міністрів, а також служба глави Уряду.

Прем'єр-міністр у межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність Міністерства закордонних справ, Міністерства обо­рони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державного коміте­ту у справах охорони державного кордону, Управління державної охоро­ни, очолює Урядовий комітет з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності.

Прем'єр-міністр України спрямовує, координує та контролює діяль­ність Міністерства юстиції, Міністерства надзвичайних ситуацій (у частині, що стосується питань цивільної оборони); НКАУ, Державного департаме­нту з питань виконання покарань, Держекспортконтролю, Державної судо­вої адміністрації, Національного координаційного центру адаптації війсь­ковослужбовців, звільнених у запас або відставку, та конверсії колишніх військових об'єктів, Представництва України при Європейських Співтова­риствах (Європейському Союзі).

Перший віце-прем'єр та віце-прем'єр-міністри як заступники глави Уряду згідно з розподілом повноважень:

• забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Прези­дента і Кабінету Міністрів, реалізацію повноважень Кабінету Міністрів у відповідних напрямах діяльності;

• очолюють відповідні урядові комітети, які забезпечують розроблення проектів урядових рішень відповідно до стратегії державної політики, роз­гляд та узгодження проектів нормативно-правових актів;

• відповідають згідно з розподілом функціональних повноважень за підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів, вносять пропозиції щодо порядку денного цих засідань;

• забезпечують згідно з розподілом функціональних повноважень вза­ємодію Уряду з Президентом та Верховною Радою в процесі підготовки, прийняття і реалізації законодавчих та інших нормативних актів, а також поточну діяльність Кабінету Міністрів, інших органів виконавчої влади;

• беруть участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів, у роботі відповідних колегіальних органів, що утворюються Президентом і Урядом, колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої вла­ди, у засіданнях Ради міністрів АРК, роботі обласних, Київської та Севас­топольської міських держадміністрацій;

• ведуть переговори і підписують в установленому порядку міжнародні договори згідно з наданими повноваженнями;

• здійснюють керівництво відповідними колегіальними органами (комі­сіями, радами тощо).

У разі відсутності Прем'єр-міністра його обов'язки виконує Перший віце-прем'єр-міністр, у разі відсутності останнього чи одного з віце-прем'єр-міністрів здійснення їх повноважень забезпечується у порядку, встанов­леному Кабінетом Міністрів України.

Перший віце-прем'єр-міністр України:

• за дорученням Прем'єр-міністра України представляє Кабінет Міні­стрів України у відносинах з іншими органами та організаціями в Україні та за її межами;.

• організовує роботу з підготовки та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів;

• організовує формування та реалізації державної внутрішньої та зов­нішньої економічної політики, а також державної політики з питань інте­грації України до Європейського Союзу;

• організовує роботу з формування та реалізації державної бюджет­ної, податкової, цінової політики, а також з питань державного матеріаль­ного резерву;

• організовує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на вдосконалення системи функціонування банківських і небанківських фі­нансових установ, розвиток ринку капіталу та його інфраструктури;

• організовує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на розвиток економічних реформ;

• забезпечує планування і прогнозування заходів щодо економічного розвитку країни, активізації зовнішньоекономічних зв'язків та інвестицій­них процесів;

• забезпечує формування та реалізацію державної регуляторної полі­тики з питань розвитку конкуренції на внутрішньому товарному ринку, де­монополізації, приватизації та розвитку підприємництва;

• координує роботу з проведення приватизації;

• вносить для розгляду Уряду пропозиції щодо визначення стратегії і тактики розвитку макроекономічних процесів;

• координує роботу з розроблення та реалізації державної регіональ­ної політики;

• здійснює контроль за підготовкою та реалізацією пропозицій щодо практичного впровадження положень Концепції адміністративної реформи в Україні в частині реформування органів виконавчої влади та вживає за­ходів для забезпечення ефективного функціонування системи державної служби;

• організовує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на збі­льшення експортного потенціалу, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку.

Віце-прем'єр-міністр України (питання паливно-енергетичного комплексу3 промислової політики та екологи):

організовує формування та реалізацію державної політики у паливно-енергетичному комплексі, зокрема щодо забезпечення енергетичної та ядерної безпеки держави, розв'язання проблеми розрахунків в енергетич­ному секторі, диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, вирішення питань енергозбереження та формування державної політики в будів­ництві;

• забезпечує розроблення пропозицій щодо реформування енергоринку, розвитку енергетики, вугільної, газо- та нафтобудівної галузей;

• організовує формування та реалізацію державної промислової по­літики;

• організовує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на збіль­шення вітчизняного потенціалу з експорту продукції, що виробляється в промисловому секторі та паливно-енергетичному комплексі, розвиток внутрішнього та зовнішнього ринку;

організовує формування та реалізацію державної політики у сфері екологічної безпеки, використання та охорони природних ресурсів, з пи­тань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Віце-прем'єр-міністр України (питання агропромислового ком­плексу):

• організовує роботу з розроблення та реалізації стратегії функціону­вання агропромислового комплексу, зокрема з питань забезпечення про­довольчої безпеки держави, проведення реформування земельних і май­нових відносин на засадах приватної власності, створення інфраструктури продовольчого ринку, забезпечення на ринкових засадах агропромисло­вого виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами та си­ровиною;

• організовує розроблення та реалізацію державної політики у сфері агропромислового та лісогосподарського комплексів, земельних і водних ресурсів.

Віце-прем'єр-міністр України (гуманітарні питання): організовує роботу з формування та реалізації державної політики в гуманітарній, науково-технічній та політико-ідеологічній сфері, з питань сім'ї та молоді, охорони здоров'я, освіти, науки, виставкової та інновацій­ної діяльності, культури і мистецтва, преси та інформації, фізичної куль­тури і спорту, туризму, міжнаціональних і конфесійних відносин; коорди­нує здійснення заходів щодо реалізації державної мовної політики;

організовує роботу з формування та реалізації державної соціальної політики з питань:

- реформування системи соціального та пенсійного забезпечення, охорони праці та загальнообов'язкового державного соціального страху­вання;

- удосконалення та реалізації державної житлової політики, політики доходів і зайнятості населення, нагляду за дотриманням законодавства про працю;

- благодійництва та гуманітарної допомоги;

- функціонування громадських організацій.

Посади Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів за характером повноважень, порядком призначен­ня на посади та звільнення з посад належать до політичних і не відносяться до категорії посад державних службовців. Зазначені політичні фігури забезпечують організаційне та політичне керівництво, всі інші повноваження передаються Державним секретарям.

Основним Законом встановлені певні обмеження щодо входження до складу уряду: члени Кабінету Міністрів не можуть бути народними депута­тами України або мати інший представницький мандат, не мають права суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім викладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу керівного орга­ну чи наглядової ради підприємства або організації, що мають на меті одержання прибутку.

Новоутворений Кабінет Міністрів не пізніше ніж через 30 днів по­дає Верховній Раді України для схвалення Програму своєї діяльності на весь термін повноважень. Цей документ містить концептуальне викладення стратегії діяльності та засобів виконання завдань Кабі­нету Міністрів. До програми додається схема структури Кабінету Мі­ністрів України з інформацією про його персональний склад. Про­грама вважається схваленою, якщо за неї проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради України.

Кабінет Міністрів утворюється на строк повноважень Президента України, тобто на п'ять років. У зв'язку із закінченням терміну повнова­жень Президента чи дострокового їх припинення (відставка, імпічмент, стан здоров'я, смерть) достроково припиняються і повноваження Кабміну. У такому випадку заяву про відставку Прем'єр-міністр подає новообрано­му главі держави. Кабінет Міністрів, відставку якого прийнято Президен­том, за його дорученням продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого уряду у термін, що не перевищує 60 днів. Припинення повноважень уряду може бути й результатом його відповідальності.

Основною формою роботи Кабінету Міністрів України є періодич­ні засідання, на яких обговорюються питання і приймаються рішення від­повідно до наданих йому повноважень. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. У формі постанов Кабінету Міністрів видаються акти, які носять нормативний характер або з питань, що мають найбільш важливе чи за­гальне значення. У формі розпоряджень Кабінету Міністрів - акти, що мають індивідуальний характер або з питань внутрішньо-організаційної та іншої поточної роботи Кабінету Міністрів України.

Надзвичайно важливим положенням нової Конституції є те, що норма­тивно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Офіційну (державну) реєстрацію вказаних пра­вових актів проводить Український державний центр правової інформації при Міністерстві юстиції України. Реалізація цього положення на практиці значною мірою сприяє ефективному застосуванню і виконанню чинного законодавства.

Акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх прийнят­тя, якщо інше не встановлено законом або не передбачено в самих актах. Вони можуть бути скасовані Президентом України. До того ж, акти Кабіне­ту Міністрів у повному обсязі або їх окремі положення, визнані Конститу­ційним Судом України неконституційними, втрачають чинність з дня ухва­лення останнім такого рішення.

На відміну від Президента України, якому Конституція забороняє пе­редавати свої повноваження для здійснення іншим особам або органам, Кабінет Міністрів у разі необхідності може делегувати (тобто передавати для тимчасового чи безстрокового виконання) окремі повноваження ін­шим органам виконавчої влади, а також органам місцевого самовряду­вання - за їх згодою, якщо це прямо не заборонено законом або актом Президента України.

З метою підвищення ефективності урядової діяльності та координації роботи центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у структурі Кабінету Міністрів запроваджено принци­пово новий для практики державного управління України орган - урядо­вий комітет. Постановами Кабінету Міністрів України створено п'ять урядових комітетів:

1) з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохо­ронної діяльності;

2) з питань промислової політики, паливно-енергетичного комплексу, екології та надзвичайних ситуацій;

3) економічного розвитку та з питань європейської інтеграції;

4) соціального, науково-технічного та гуманітарного розвитку;

5) з реформування аграрного сектору.

Діяльність урядових комітетів, як робочих органів Кабінету Міністрів, започаткованих у лютому 2000 року, підвищила ефективність роботи Уря­ду та координацію зусиль центральних органів виконавчої влади у фор­муванні та здійсненні державної політики.

Основним завданням урядового комітету є формування та реалі­зація державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Урядом.

До повноважень урядового комітету належать: попередній розгляд і схвалення концепцій проектів нормативно-правових актів, що підлягають розробленню; розгляд та остаточне врегулювання розбіжностей, які вини­кають при розробці проектів документів чи прийнятті інших рішень; схва­лення проектів нормативно-правових актів та інших документів, що пода­ються на розгляд Кабінету Міністрів; розгляд інших питань, пов'язаних із формуванням та реалізацією державної політики у відповідній сфері.

Кабінет Міністрів розглядає проекти своїх рішень лише за умови по­переднього схвалення їх відповідним урядовим комітетом.  Урядовому комітету надано право створювати підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенції.

До складу урядових комітетів входять члени Кабінету Міністрів, керів­ники центральних органів виконавчої влади. Очолюють їх голови, які за посадою є Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами.

У цих підрозділах зосереджена поточна робота з вироблення рішень Уряду, що дало змогу звільнити останній від вирішення другорядних питань та сконцентрувати діяльність на розв'язанні стратегічних державних завдань. Утворення урядових комітетів стало важливим кроком у здійсненні адміні­стративної реформи в частині поліпшення системи державного управління.

Організаційні зміни роботи Кабінету Міністрів України зумовили необ­хідність реорганізації його апарату, який після прийняття Указу Президен­та України «Про склад Кабінету Міністрів України» отримав назву Секре­таріат Кабінету Міністрів України. Основним його завданням є організа­ційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-техніч­не та інше забезпечення діяльності Уряду. Секретаріат забезпечує ство­рення умов для колективної роботи Уряду в цілому та урядових комітетів, а також міністрів як членів Кабінету Міністрів.

Очолює Секретаріат Державний секретар Кабінету Міністрів Украї­ни, який організовує забезпечення діяльності Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра та віце-прем'єр-міністрів, затверджує за погоджен­ням з Прем'єр-міністром та Міністерством фінансів штатний розпис та кошторис видатків Секретаріату, відповідно до законодавства призначає на посади та звільняє з посад його працівників. Натомість, Указом Прези­дента України «Про чергові заходи щодо подальшого здійснення адміні­стративної реформи в Україні» ліквідовано інститут урядового секретаря, його першого заступника і заступників.

Державний секретар КМУ призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Прем'єр-міністра на строк пов­новажень глави держави. Державний секретар КМУ є державним службовцем і має першого заступника та заступників.

Секретаріат КМУ складається з підрозділів, які згідно з їх завданнями і функціями поділяються на:

- загальнофункціональні підрозділи;

- підрозділи за окремими напрямками діяльності уряду, які організа­ційно та інформаційно-аналітично обслуговують урядові комітети і не по­винні дублювати функцій міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади;

- апарат Першого віце-прем'єр-міністра та віце-прем'єр-міністрів.

Апарат Прем'єр-міністра, що створений 24 січня 2000 року, назива­ється Службою Прем'єр-міністра. її структуру і штатну чисельність за­тверджує Кабмін. Служба складається з керівника Служби, секретаря Прем'єр-міністра, керівника протоколу Прем'єр-міністра та групи радників.

Чисельність Служби - до 38 осіб. Аналогічні служби створюються і для забезпечення діяльності віце-прем'єр-міністрів, однак, на відміну від Служби Прем'єр-міністра, вони організаційно входять до структури Секре­таріату КМУ (рис. 7.2).

Прем'єр-міністр

Державний Секретар КМУ

Рис. 7.2. Структурна схема Кабінету Міністрів України та його апарату

Структура Секретаріату розроблена на основі указів Президента України «Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи» та «Про склад Кабінету Міністрів України» з урахуванням пропозицій Світового банку. В її основі - перехід від галузевого до функ­ціонального принципу вироблення урядових рішень. Виконання функцій, покладених на Секретаріат, забезпечують такі його структурні підрозділи:

1). Департамент зв'язків з Верховною Радою України та моніторингу інформації у складі:

Управління забезпечення зв'язків з Верховною Радою України;

Управління зв'язків з громадськістю;

Управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій.

2). Департамент координації здійснення соціальної, гуманітарної та регіональної політики у складі:

Управління науково-технічного та гуманітарного розвитку;

Управління стратегії реформування соціальних відносин;

Управління з питань взаємодії з місцевими органами влади.

3). Департамент оборонної, оборонно-промислової політики та війсь­ково-технічного співробітництва у складі:

Управління з питань оборонної політики та військово-технічного спів­робітництва;

Управління з питань оборонно-промислової політики.

4). Управління адміністративної реформи.

5). Управління експертизи, аналізу та дерегуляції розвитку реального сектору економіки.

6). Управління координації здійснення аграрної політики.

7). Управління міжнародного співробітництва, міждержавних відносин та зовнішньоекономічної політики.

8) Управління економічної взаємодії з новими незалежними держа­вами Східної Європи та Центральної Азії.

9). Управління стратегії реформування відносин власності та регуля­торної політики.

10). Управління з питань діяльності органів юстиції та правоохоронних органів.

11). Управління моніторингу та ринкових перетворень в енергетичному секторі економіки.

12). Управління стратегії реформування економіки та стратегічного пла­нування.

13). Управління фінансової політики.

14). Управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологіч­ної, ядерної безпеки та природокористування.

15). Управління з питань європейської інтеграції.

Крім того, роботу Уряду забезпечують структурні підрозділи організа­ційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів та урядових комітетів, моніторингу, інформаційних технологій, кадрового забезпечення та персоналу, господарське управління та відділ бухгалтерського обліку, фінансів та планування господарської діяльності (наприклад, Департа­мент діловодства та моніторингу)

Секретаріат діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів, а його структура не може бути побудована за галузевим принципом.

Щодо повноважень Кабінету Міністрів у відносинах з іншими орга­нами виконавчої влади, то насамперед слід виділити напрями його впливу на очолювану систему органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів вносить Президентові України подання стосовно створення центральних органів виконавчої влади, подання про призна­чення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади, подан­ня щодо призначення на посади та звільнення з посад Державного секре­таря КМУ, державних секретарів міністерств, їх перших заступників та заступників. Уряд має право скасовувати акти міністерств, державних ко­мітетів, інших центральних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів у межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, мо­же утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Кабінету Міністрів підзвітні та підконтрольні також місцеві державні адміністрації, голови яких при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед ним. Підзвітність і підконтрольність обласних і районних державних адміністрацій не поширюється на ту частину повноважень, яка делегова­на їм органами місцевого самоврядування - відповідними обласними чи районними радами. Кабінет Міністрів в особі Прем'єр-міністра вносить Президентові України подання щодо призначення на посади і звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій. Кабінет Міністрів постійно одержує від місцевих державних адміністрацій детальну інформацію про їхню діяльність, регулярно заслуховує звіти голів державних адміністрацій з визначених Кабінетом Міністрів питань. У разі неналежного виконання головою державної адміністрації покладених на нього повноважень Кабі­нет Міністрів має право притягнути його до дисциплінарної відповідально­сті або звернутися до Президента з поданням про звільнення з посади.

Кабінет Міністрів має право зупиняти дію рішень голів обласних, Київ­ської і Севастопольської міських державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, актам Президента, Кабінету Міністрів, іншим актам законодавства, а також скасовувати рішення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. Вирішуючи питання зупи­нення дії рішення голови державної адміністрації, Кабінет Міністрів вод­ночас звертається до Президента України з пропозицією про скасування даного рішення. Якщо Президент протягом десяти днів після цього звер­нення не скасовує зупинене рішення, акт Кабінету Міністрів про його зу­пинення втрачає чинність.

Певну специфіку мають відносини Кабінету Міністрів України з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, яка не є безпосередньо підпоряд­кованим йому органом виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність Ради міністрів АРК щодо виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів на території АРК як невід'ємної складо­вої частини України. Кабінет Міністрів України має право одержувати від уряду АРК інформацію з питань здійснення цієї діяльності. Кабінет Мініст­рів визначає порядок участі Ради міністрів АРК та підвідомчих їй органів у виконанні загальнодержавних програм, інших заходів загальнодержавного значення щодо усунення наслідків екологічної безпеки, надзвичайних си­туацій, боротьби зі злочинністю .та контролює дотримання відповідності програм АРК з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього середови­ща загальнодержавним програмам. Кабінет Міністрів з метою ефективної реалізації загальнодержавних і республіканських програм, інших заходів загальнодержавного і республіканського значення забезпечує взаємодію Ради міністрів АРК з міністерствами, державними комітетами, іншими центральними органами виконавчої влади України.

Кабінет Міністрів України забезпечує Раді міністрів АРК участь у вирі­шенні порушених ним питань шляхом надання права вирішального голосу голові Ради міністрів АРК на засіданнях Кабінету Міністрів, а також обо­в'язкового розгляду пропозицій уряду АРК з питань, що потребують рі­шення Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України може прийняти на себе за ініціативою АРК виконання окремих повноважень Ради міністрів АРК. Кабінет Міністрів може подати безпосередньо Верховній Раді України або Президентові України законопроект щодо делегування Автономній Республіці Крим окремих повноважень органів виконавчої влади з віднесенням цих повно­важень до відання Ради міністрів АРК та підвідомчих їй органів з обов'яз­ковим наданням їм необхідних фінансових і матеріальних ресурсів.

Для здійснення постійних зв'язків Кабінету Міністрів України з Радою міністрів АРК у столиці України - місті Києві діє постійне представництво уряду АРК.

На відміну від повноважень, які має Кабінет Міністрів щодо органів, які складають очолювану ним систему, стосовно місцевого самоврядування компетенція Кабінету Міністрів спрямована на максимальне сприяння йо­го функціонуванню і розвитку - без будь-якого втручання в безпосередню діяльність органів самоорганізації населення.

Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність усієї системи ор­ганів виконавчої влади на додержання визначених законом прав ор­ганів місцевого самоврядування, забезпечує плідну взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місце­вого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення та ре­алізації завдань соціально-економічного і культурного розвитку ре­гіонів, адміністративно-територіальних одиниць.

Кабінет Міністрів може внести безпосередньо до Верховної Ради або до Президента України законопроект щодо делегування органам місцево­го самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Вод­ночас Кабінет Міністрів подає пропозиції з фінансування здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержав­них податків, а також передачі органам місцевого самоврядування відпо­відних об'єктів права державної власності.

Разом з тим органи місцевого самоврядування в частині делегованих їм за законом повноважень органів виконавчої влади підконтрольні та під­звітні Кабінету Міністрів. Рішення органів місцевого самоврядування з пи­тань цих повноважень, що суперечать Конституції та законам України, актам Президента, Кабінету Міністрів, іншим актам законодавства Украї­ни, може скасувати Кабінет Міністрів або за його дорученням відповідний орган виконавчої влади.

< Попередня   Наступна >