Головне меню
Головна Підручники Податкове право Гега П.Т., Доля Л.М. / Основи податкового права Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ПОДАТКОВОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА ДЖЕРЕЛА ПОДАТКОВОГО ПРАВА // 1.1. Поняття податкового права

Глава 1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ПОДАТКОВОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА ДЖЕРЕЛА ПОДАТКОВОГО ПРАВА // 1.1. Поняття податкового права

Податкове право - Гега П.Т., Доля Л.М. / Основи податкового права
44

Глава 1

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТЕОРІЇ ПОДАТКОВОГО ПРАВА: ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА ДЖЕРЕЛА ПОДАТКОВОГО ПРАВА

1.1. Поняття податкового права

Податкове право — це підгалузь фінансового права. Воно містить закони і підзаконні нормативні акти, правові норми, якими закріплюються принципи побудови подат­кової системи, права, обов'язки та відповідальність учасників податкових правовідносин, види платежів і т. п., а також теоретичні положення (вчених), що пояснюють ті чи інші явища, обставини, терміни тощо. Іншими сло­вами, податкове право — сукупність правових норм, якими регулюються відносини в галузі податків.

Суспільні відносини, які виникають при сплаті подат­ків та інших платежів і врегульовані нормами фінан­сового, адміністративного, цивільного та кримінального права, є податковими правовідносинами. З цього ви­значення випливає, що податкові правовідносини — це перш за все суспільні відносини, тобто відносини між державними фінансовими (податковими) органами і осо­бами (фізичними і юридичними) щодо обов'язкових платежів у бюджети всіх рівнів. Податкові правовід­носини становлять форму вираження економічних, політичних та інших відносин.

Податкові правовідносини торкаються досить широ­кого кола питань — від розробки і закріплення тієї чи іншої форми платежу до контролю за правильністю його обчислення і вчасного внесення в бюджет відповідного рівня. Маючи свої особливості, податкові відносини дещо відрізняються від інших фінансових та адміністративних відносин. Цими особливостями е суб'єкти та об'єкти по­даткових правовідносин. Так, суб'єктами відносин є платни­ки податків і державні податкові органи. При цьому ме­ханізм правового регулювання є такою схемою: правова норма — учасник правовідносин (податкові органи — платник податку). Цивільно-правова схема має виг

ляд: правова норма — правосуб'єктність — юридичний факт. Об'єктом податкових правовідносин є доходи платників податків, що виступають у двох формах: у грошовій (при­буток від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг тощо) та в майновій (придбаний будинок, автомо­біль тощо).

В особливій формі зв'язку з учасниками (види сплати податків, пільги тощо) проявляється зміст податкових правовідносин. Цей зв'язок виражається в суб'єктивних правах та відповідних юридичних обов'язках платників податків.

Суб'єктивне податкове право — це вид і обсяг пове­дінки платників податків та податкових органів, що охоро­няються державою. Суб'єктивному податковому праву завжди відповідає суб'єктивний податковий обов'язок, тобто вид І обсяг обов'язкової поведінки, які мають від­повідати вимогам закону.

Предметом податкового права є система фінан­сово-правових відносин» яка регулює податкові від­носини державних податкових органів і платників податків щодо встановлення, зміни та стягнення з платників податків частини їхніх доходів у від­повідний бюджет (державний, місцевий). Доходи при Цьому обчислюються в грошовій формі.

Метод податкового права характеризується як владно-майновий, зумовлений необхідністю застосування імперативних (таких, що не допускають вибору) норм податкового права з метою формування державного бю­джету за рахунок коштів платників податків.

Імперативні норми податкового права зобов'язують платників податків жорстко дотримуватись виконання вимог податкового законодавства і не допускати будь-яких змін за згодою платників податків та податкових органів. Справді, основна маса норм податкового права не допус­кає таких змін, але е винятки, коли зміни стають можли­вими. Так, наприклад, механізм податкового кредиту і є подібною згодою між платником податків та податкови­ми органами. Крім того, податкові органи мають право давати вказівки у формі вимог до керівників, інших по­садових осіб підприємств та громадян щодо усунення виявлених податковими органами порушень податково­го законодавства, контролювати виконання їх і застосо­вувати санкції до порушників.

 

< Попередня   Наступна >