Головне меню

Тема 3. Види пенсійних виплат

Правознавство - Правознавство: Навчальний посібник
84

Тема 3. Види пенсійних виплат

Відповідно до ст.9 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв’язку з втратою годувальника. За рахунок коштів Накопичувального фонду здійснюються такі пенсійні виплати: 1) довічна пенсія з установленим періодом; 2) довічна обумовлена пенсія; 3) довічна пенсія подружжя; 4) одноразова виплата. На сьогоднішній день залишаються чинними також статті Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991 р., що стосуються призначення пенсій за віком на пільгових умовах та пенсій за вислугу років (до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди). Призначення соціальних пенсій Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено. Особі, яка має одночасне право на різні види пенсії, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Пенсії за віком. Ст.26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.2003 р. встановлює умови призначення пенсії за віком: досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років за наявності страхового стажу не менше п’яти років. Якщо страховий стаж менше п’яти років, то особа права на пенсію за віком не отримує. При дотриманні відповідних умов таким особам призначають соціальну допомогу відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” від 18.05.2004 р.

Розмір пенсії за віком залежить від: а) тривалості роботи (її виражає спеціальний коефіцієнт страхового стажу) та б) заробітку. Розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до

ч.1 ст.27, не обмежується. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості пенсія встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсії по інвалідності. Ст.30 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9.07.2003 р. визначає умови призначення пенсії про інвалідності: пенсія призначається у разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою інвалідності з дитинства) за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності: до досягнення особою 23 років включно – 2 роки; від 24 до 26 років включно – 3 роки; від 27 років до 31 року включно – 4 роки; для осіб 32 років і старших – 5 років. Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу. Розмір пенсії по інвалідності: інвалідам I групи – 100% пенсії за віком; II групи – 90% пенсії за віком; III групи – 50% пенсії за віком.

Інвалідам, які не мають право на пенсію, призначається державна соціальна допомога відповідно до Закону України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам” від 18.04.2004 р.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника. Умови призначення: особа є непрацездатним членом сім ї померлого годувальника; ця особа знаходилась на повному утриманні годувальника або одержувала від нього допомогу, що була для неї постійним та основним джерелом засобів до існування (дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника); померлий годувальник на день смерті мав страховий стаж певної тривалості (стаж, який би був необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності). В разі смерті пенсіонера або військовослужбовця строкової служби – незалежно від тривалості страхового стажу.

Непрацездатними членами сім ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку (60 і 55 років); 2) діти (у т.ч. діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років.

Розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника: на одного непрацездатного члена сім’ї – 50% пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100% пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Пенсія за вислугу років. Відповідно до ст.51 Закону України „Про пенсійне забезпечення” від 5.11.1991 р. пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Працівники, які мають право на пенсію за вислугу років: окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; робітники локомотивних бригад; плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості; працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення; спортсмени; артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів тощо. Пенсії за вислугу років призначаються в розмірах, встановлених для пенсій за віком.

 

< Попередня   Наступна >