481

---

Олександр Залетов,

вiдповiдальний секретар Консультативної ради з питань розвитку страхування при Мiнiстерствi фiнансiв України

ОСОБЛИВОСТІ БАНКРУТСТВА, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЇ СТРАХОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Згiдно зi с т. 13 Закону України «Про фiнансовi послуги та де­ржавне регулювання ринкiв фiнансових послуг» вiд 12 липня 2001 року № 2664-III реорганiзацiя та лiквiдацiя страхових ор-ганiзацiй вiдбуваються з додержанням вимог вiдповiдних за-конiв України та нормативно-правових актiв державних ор-ганiв з питань регулювання дiяльностi фiнансових установ та ринкiв фiнансових послуг, зокрема Законiв України «Про стра­хування» вiд 4 жовтня 2001 р. № 2745-III та «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» вiд 30 червня 1999 р. № 784-XIV (зi змiнами та доповненнями).

Страховики можуть припинити свою дiяльнiсть шляхом реорганiзацiї чи лiквiдацiї з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорiв страхування, встановлених Мiнiстерством фiнансiв України (ст. 19 Закону України "Про господарськi товариства").

Для порушення справи про банкрутство страховика не-обхiдна заява, яка може бути подана до господарського суду боржником-страховиком, кредитором (страхувальника­ми, застрахованими особами, вигодонабувачами, страховим брокером, перестрахувальником та iншими юридичними або фiзичними особами) або iншим уповноваженим на це держав­ним органом. При цьому продаж майна страховика-боржника як цiлiсного майнового комплексу здiйснюється в процедурi са-нацiї за правилами, встановленими статтею 19 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом; покупцем цiлiсного майнового комплексу страховика може бути тiльки страховик.

Так, при продаж

у майна страховика недержавної влас-ностi в установленому порядку вiдчужуються всi види майна, призначеного для здiйснення страхової дiяльностi, у тому числi примiщення, споруди, обладнання, iнвентар, сирови­на, продукцiя, права вимоги, права на знаки (позначення), що iндивiдуалiзують страховика, його послуги (фiрмове най­менування, знаки для послуг), iншi права, якi належать борж­нику, за винятком прав i обов'язкiв, якi не можуть бути пере-данi iншим особам, при цьому:

а) грошовi зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податкiв i зборiв (обов'язкових платежiв) страховика-боржника на дату прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство не включаються до складу майнових активiв такого страховика;

б) всi трудовi договори (контракти), що укладенi до дати продажу майна боржника як цiлiсного майнового комп­лексу, зберiгають силу, при цьому права та обов'язки ро­ботодавця переходять до покупця майна боржника;

в) сума, одержана вiд продажу, включається до складу ма­йнових активiв боржника;

г) продаж майна провадиться на вiдкритих торгах, якщо iнше не передбачено планом санацiї, в порядку, передба­ ченому законодавством;

д) керуючий санацiєю зобов'язаний опублiкувати оголо­шення про продаж майна боржника недержавної власностi як цiлiсного майнового комплексу на вiдкритих торгах у офiцiйних друкованих органах за тридцять днів до дати проведення торгiв.

Якщо суми, вирученої вiд продажу майна страховика як цiлiсного майнового комплексу, недостатньо для задоволення вимог кредиторiв у повному обсязi, керуючий санацiєю про­понує кредиторам укласти мирову угоду.

У разi, якщо мирова угода не укладена, господарський суд визнає боржника банкрутом та вiдкриває лiквiдацiй-ну процедуру. До затвердження господарським судом миро­вої угоди або визнання страховика банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної процедури керуючий санацiєю не має права здiйснювати розрахунки з кредиторами.

При розглядi справи про банкрутство страховика учасни­ком провадження у справi про банкрутство визнається дер­жавний орган у справах нагляду за страховою дiяльнiстю. В Українi таким уповноваженим органом є Мiнiстерство фi-нансiв України, яке здiйснює нагляд за дотриманням вимог законодавства України про страхування, за ефективним роз­витком страхових послуг; запобiгання неплатоспроможностi страховикiв та захист iнтересiв страхувальникiв. Мiнiстер-ство фiнансiв має право призначити проведення приму со-вої санацiї страховика у разi:

невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох мiсяцiв;

недосягнення ним визначеного Законом України «Про страхування» розмiру статутного фонду;

настання iнших випадкiв, визначених чинним законо­давством України.

Примусова санацiя передбачає:

проведення комплексної перевiрки фiнансово-госпо-дарської дiяльностi страховика, в тому числi обов'язкової аудиторської перевiрки;

визначення Мiнiстерством фiнансiв управляючої особи, без згоди якої не може здiйснюватися фiнансове, госпо­дарське i кадрове управлiння страховиком;

встановлення заборони на вiльне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без доз­волу Уповноваженого органу;

встановлення обов'язкового для виконання графiка здiйснення розрахункiв iз страхувальниками;

прийняття рiшення про лiквiдацiю або реорганiзацiю страховика.

Лiквiдацiя страховика здiйснюється в порядку, передбаче­ному чинним законодавством України.

Слiд пам’ятати, що вiдповiдно до Закону України “Про страхування” страховиком є фiнансова установа, яка створена у формi акцiонерних, повних, командитних това­риств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю згiдно iз Законом України "Про господарськi товариства" з урахуван­ням особливостей, передбачених цим Законом, а також яка одержала у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi. Учасникiв страховика повинно бути не менше трьох. Страхова дiяльнiсть в Українi здiйснюється вик­лючно страховиками - резидентами України.

Вiдповiдно до ст. 38 Закону України "Про страхування" лi-цензування страхової дiяльностi здiйснює Мiнiстерство фiнансiв України (до 15 березня 2000 року цю функцiю викону­вав Комiтет у справах нагляду за страховою дiяльнiстю).

При створеннi страховика або збiльшеннi зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений ви­ключно в грошовiй формi. Дозволяється формування статутно­го фонду страховика цiнними паперами, що випускаються дер­жавою, за їх номiнальною вартiстю в порядку, визначеному спецiальним уповноваженим центральним органом виконав­чої влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю, але не бiльше 25 вiдсоткiв загального розмiру статутного фонду.

Загальний розмiр внескiв страховика до статут -них фондiв iнших страховикiв України не може перевищувати 30 вiдсоткiв його власного статутного фонду, в тому числi розмiр внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 вiдсоткiв. Цi вимоги не поширюються на страховика, який здiй -снює види страхування iншi, нiж страхування жит -тя, у разi здiйснення ним внескiв до статутного фонду страховика, який здiйснює страхування життя.

Крiм цього, ст. 30 Закону України “Про страхування” ви­значає, що мiнiмальний розмiр статутного фонду страховика, який займається видами страхування iншими, нiж страху­вання життя, встановлюється в сумi, еквiвалентнiй 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, -1,5 млн. євро за валютним обмiнним курсом валюти України.

У разi продажу цiлiсного майнового комплексу страховика у процедурi санацiї до покупця переходять всi права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату про­дажу майна страховика страховий випадок не настав.

Закон України «Про страхування» (ст. 16) визначає, що до-говiр страхування - це письмова угода мiж страхувальником i страховиком, згiдно з якою страховик бере на себе зобов'я­зання у разi настання страхового випадку здiйснити страхову виплату страхувальнику або iншiй особi, визначенiй у договорi страхування страхувальником, на користь якої укладено до-говiр страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страховi платежi у визначенi строки та виконувати iншi умови договору.

За законодавством України страховики, якi здiйснюють страхування життя, зобов'язанi вести персонiфiкований (iндивiдуальний) облiк договорiв страхування життя в поряд­ку та на умовах, визначених Мiнiстерством фiнансiв України, яке має право встановлювати додатковi вимоги до договорiв страхування життя та договорiв страхування майна грома­дян, а також може встановити порядок та форму ведення облiку договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальників щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування. Закон України «Про страхування» (ст. 31) також визначає, що страховики зобов'язанi вести облiк договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальникiв щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування за формою, яка забезпечить отримання iнформацiї, необхiдної для врахування при фор-муваннi страхових резервiв. У разi визнання господарським судом страховика банкрутом i вiдкриття лiквiдацiйної проце­дури всi укладенi ним договори страхування, за якими стра­ховий випадок не настав до дати прийняття зазначеного рiшення, припиняються, за винятком випадкiв, коли за про­цедурою санацiї до покупця переходять всi права та обов'язки за договорами страхування, за якими на дату продажу майна страховика страховий випадок не настав.

Слiд пам’ятати, що згiдно зi ст. 28 Закону України «Про страхування» дiя договору страхування припиняється та втрачає чиннiсть за згодою сторiн, а та -кож у разi:

закiнчення строку дiї;

виконання страховиком зобов'язань перед страхуваль­ником у повному обсязi;

несплати страхувальником страхових платежiв у вста-новленi договором строки. При цьому договiр вва­жається достроково припиненим у випадку, якщо пер­ший (або черговий) страховий платiж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти ро­бочих днiв з дня пред'явлення такої вимоги страхуваль­нику, якщо iнше не передбачено умовами договору;

лiквiдацiї страхувальника - юридичної особи або смертi страхувальника-громадянина чи втрати ним дiєздат-ностi, за винятком випадкiв, передбачених статтями 22, 23 i 24 Закону України «Про страхування»;

лiквiдацiї страховика у порядку, встановленому законо­давством України;

прийняття судового рiшення про визнання договору страхування недiйсним;

в iнших випадках, передбачених законодавством України.

Дiю договору страхування може бути достроково припине­но за вимогою страхувальника або страховика, якщо це пере­дбачено умовами договору страхування. Дiя договору особи­стого страхування не може бути припинена страховиком до­строково, якщо на це немає згоди страхувальника, який вико­нує всi умови договору страхування, та якщо iнше не передба­чено умовами договору та законодавством України.

Про намiр достроково припинити дiю договору страхуван­ня будь-яка сторона зобов'язана повiдомити iншу не пiзнiш як за 30 календарних днiв до дати припинення дiї договору страхування, якщо iнше ним не передбачено.

У разi дострокового припинення дiї договору страхування, крiм договору страхування життя, за вимогою страхувальни­ка страховик повертає йому страховi платежi за перiод, що за­лишився до закiнчення дiї договору, з вiдрахуванням норма­тивних витрат на ведення справи, визначених при розрахун­ку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового вiдшкодування, що були здiйсненi за цим догово­ром страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то ос-таннiй повертає страхувальнику сплаченi ним страховi пла-тежi повнiстю.

У разi дострокового припинення договору страхування, крiм страхування життя, за вимогою страховика страхуваль­нику повертаються повнiстю сплаченi ним страховi платежi. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страху­вальником умов договору страхування, то страховик повертає йому страховi платежi за перiод, що залишився до закiнчення дiї договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фак­тичних виплат страхових сум та страхового вiдшкодування, що були здiйсненi за цим договором страхування.

У разi дострокового припинення дiї договору страхування життя страховик виплачує страхувальнику викупну суму, яка є майновим правом страхувальника за договором стра­хування життя.

Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням стра­хувальником умов договору страхування, страхувальнику по­вертається викупна сума, яка виплачується страховиком у разi дострокового припинення дiї договору страхування жит­тя та розраховується математично на день припинення дого­вору страхування життя залежно вiд перiоду, протягом якого дiяв договiр страхування життя, згiдно з методикою, яка про­ходить експертизу в Уповноваженому органi, здiйснена акту-арiєм i є невiд'ємною частиною правил страхування життя. Уповноважений орган може встановити вимоги до методики розрахунку викупної суми.

Законодавством України не допускається повернення коштiв готiвкою, якщо платежi було здiйснено в безго-тiвковiй формi, за умови дострокового припинення догово­ру страхування.

У разi визнання господарським судом страховика банкру­том i вiдкриття лiквiдацiйної процедури страхувальники за договорами страхування, дiї яких у зв’язку з цим припиня­ються, мають право вимагати повернення частини виплаче­ної страховику страхової премiї пропорцiйно рiзницi мiж строком, на який був укладений договiр страхування, i стро­ком, протягом якого фактично дiяв договiр страхування, як­що iнше не передбачено законодавством.

Страхувальники за договорами страхування, за якими страховий випадок настав до дня прийняття господарським судом постанови про визнання страховика банкрутом та вiд-криття лiквiдацiйної процедури, мають право вимагати вип­лати страхової суми.

Здiйснення страхових виплат i виплата страхового вiд-шкодування проводяться страховиком згiдно з договором страхування або законодавством на пiдставi заяви страху­вальника (його правонаступника або третiх осiб, визначених умовами страхування) i страхового акта (аварiйного сер-тифiката), який складається страховиком або уповноваже­ною ним особою (аварiйним комiсаром) у формi, що визна­чається страховиком.

Страховик та страхувальник мають право залучити за свiй рахунок аварiйного комiсара до розслiдування обставин стра­хового випадку. Страховик не може вiдмовити страхувальни­ку у проведеннi розслiдування i зобов’язаний ознайомити аварiйного комiсара з усiма обставинами страхового випадку, надати усi необхiднi матерiальнi докази та документи.

Законом України «Про страхування» (ст. 31) встановлено, що кошти резервiв iз страхування життя не є власнiстю стра­ховика i мають бути вiдокремленi вiд його iншого майна. Страховик зобов'язаний облiковувати кошти резервiв iз стра­хування життя на окремому балансi i вести їх окремий облiк.

Кошти резервiв iз страхування життя не можуть викори­стовуватися страховиком для погашення будь-яких зо­бов'язань, крiм тих, що вiдповiдають прийнятим зобов'язан­ням за договорами страхування життя, i не можуть бути включенi до лiквiдацiйної маси у разi банкрутства страховика або його лiквiдацiї з iнших причин; вони пiдлягають передачi iншому страховику за згодою страхувальника та застрахова­ної особи або пiдлягають передачi застрахованiй особi.

Пiдставою для вiдмови страховика у здiйсненнi стра­хових виплат або страхового вiдшкодування вiдповiдно до ст. 26 Закону України «Про страхування» є:

навмиснi дiї страхувальника або особи, на користь якої укладено договiр страхування, спрямованi на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дiї, пов'язанi з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в станi необхiдної оборони (без пе­ревищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честi, гiдностi та дiлової репутацiї. Квалiфiкацiя дiй страхувальника або особи, на користь якої укладено до-говiр страхування, встановлюється вiдповiдно до чин­ного законодавства України;

вчинення страхувальником-громадянином або iншою особою, на користь якої укладено договiр страхування, умисного злочину, що призвiв до страхового випадку;

подання страхувальником свiдомо неправдивих вiдомо-стей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

отримання страхувальником повного вiдшкодування збиткiв за майновим страхуванням вiд особи, винної у їх заподiяннi;

несвоєчасне повiдомлення страхувальником про на­стання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховиковi перешкод у визначеннi об­ставин, характеру та розмiру збиткiв;

iншi випадки, передбаченi законодавством України.

Слiд пам’ятати, що умовами договору страхування можуть бути передбаченi iншi пiдстави для вiдмови у здiйсненнi стра­хових виплат, якщо це не суперечить законодавству України. Рiшення про вiдмову у страховiй виплатi приймається страховиком у строк, не бiльший передбаченого правилами страхування, та повiдомляється страхувальнику в письмовiй формi з обгрунтуванням причин вiдмови.

Вiдмову страховика у страховiй виплатi може бути оскар­жено страхувальником у судовому порядку.

Негативний фiнансовий стан страховика не є пiдставою для вiдмови у виплатi страхових сум (їх частин) або страхово­го вiдшкодування страхувальнику.

У разi визнання господарським судом страховика бан­крутом та вiдкриття лiквiдацiйної процедури вимоги кредиторiв четвертої черги пiдлягають задоволенню у такому порядку:

в першу чергу - вимоги кредиторiв за договорами обов'яз­кового особистого страхування, зокрема:

медичне страхування;

особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i орга-нiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету Ук­раїни) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв;

особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансу-ються з Державного бюджету України) та сiльської по­жежної охорони i членiв добровiльних пожежних дру­жин (команд);

страхування спортсменiв вищих категорiй;

страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринар­ної медицини;

особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi;

страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в ус­тановах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України), якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за осо­бами, якi страждають на психiчнi розлади;

страхування життя i здоров'я тимчасового адмiнiстра-тора та лiквiдатора фiнансової установи;

страхування медичних та iнших працiвникiв держав­них i комунальних закладiв охорони здоров'я та держав­них наукових установ (крiм тих, якi працюють в устано­вах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюд­жету України) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб;

страхування персоналу ядерних установок, джерел iонiзуючого випромiнювання, а також державних iнспекторiв з нагляду за ядерною та радiацiйною безпе­кою безпосередньо на ядерних установках вiд ризику негативного впливу iонiзуючого випромiнювання на їхнє здоров'я за рахунок коштiв лiцензiатiв;

в другу чергу - вимоги кредиторiв за iншими договорами обов'язкового страхування, якi визначенi ст. 7 Закону Ук­раїни “Про страхування”;

в третю чергу - вимоги iнших кредиторiв-страхувальникiв, у тому числi вимоги за договорами страхування, за якими страхувальники мають право вiдповiдно до законо­давства України вимагати повернення частини виплаченої страховику страхової премiї пропорцiйно рiзницi мiж стро­ком, на який був укладений договiр страхування, i строком, протягом якого фактично дiяв договiр страхування; в четверту чергу - вимоги iнших кредиторiв. Певнi особливостi є також у порядку реорганiзацiї стра­ховика (злиття, приєднання, подiл, видiлення, перетворен­ня), що проводиться вiдповiдно до законодавства України, з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступ-ництва щодо укладання договорiв страхування, встановле­них Мiнiстерством фiнансiв України.

Бувають наступнi типи реорганiзацiї страховикiв:

злиття — передбачає припинення дiяльностi двох (чи кiлькох) страховикiв як юридичних осiб та передачу всiх май­нових та немайнових прав i обов'язкiв до страховика — юри­дичної особи, який створюється внаслiдок реорганiзацiї.

приєднання — передбачає припинення дiяльностi одного страховика як юридичної особи та передачу всiх майнових та немайнових прав i обов'язкiв до iншого страховика — юри­дичної особи на правах фiлiї чи без вiдкриття фiлiї.

подiл — передбачає припинення дiяльностi одного стра­ховика як юридичної особи та передачу за роздiльним актом (балансом) у вiдповiдних частинах усiх його майнових та не-майнових прав i обов'язкiв до кiлькох страховикiв — юридич­них осiб, якi створюються внаслiдок реорганiзацiї.

видiлення — передбачає створення страховика — юридичної особи (або кiлькох страховикiв — юридичних осiб), до якого (яких) за роздiльним актом (балансом) у вiд-повiдних частинах переходять майновi та немайновi пра­ва i обов'язки страховика — юридичної особи, що реор-ганiзується.

перетворення — передбачає:

змiну органiзацiйно-правової форми товариства, у ви-глядi якого було створено страховика, при цьому до но­вого страховика переходять усi майновi та немайновi права i обов'язки страховика, що реорганiзується;

перепрофiлювання страховика у страхового посеред­ника за умови погашення ним своїх майнових та не-майнових обов'язкiв перед страхувальниками та пере­страховиками.

Реорганiзацiя страховика проводиться у таких випадках:

а) за рiшенням вищого органу страховика;

б) за вимогою Мiнiстерства фiнансiв України у зв'язку iз за­стосуванням санкцiй за порушення страхового законо­давства згiдно iз ст. 43 Закону України "Про страхуван­ня", що передбачає:

реорганiзацiю у страхового посередника вiдповiдно до нормативних актiв, що регулюють дiяльнiсть страхових посередникiв;

об'єднання кiлькох страховикiв iз визначенням порядку передачi страхових зобов'язань за умови погодження на це власникiв страховикiв;

залучення до числа учасникiв страховика iнших страхо-викiв (у тому числi iноземних страховикiв) за умови про­ведення ними всiх розрахункiв за зобов'язаннями та бор­гами страховика, строк сплати яких уже настав;

в) за рiшенням господарського суду в порядку, встановле­ному Законом України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом».

Страховик-правонаступник повинен виконувати вимоги Мiнiстерства фiнансiв України щодо формування статутного фонду, дотримуватись економiчних нормативiв, не мати збит-кiв, i його фiнансове становище не повинно загрожувати iнте-ресам страхувальникiв i кредиторiв. Реорганiзацiя страхови­ка також не повинна призвести до збиткової дiяльностi стра-ховика-правонаступника, порушення ним вимог Мiнiстерст-ва фiнансiв України щодо формування статутного фонду, економiчних нормативiв, виникнення становища, що загро­жує iнтересам страхувальникiв i кредиторiв.

Реорганiзацiя не повинна призвести до перешкод у забез-печеннi права клiєнта вiльно вибирати страховика.

З метою оперативного та якiсного проведення реорганi-зацiї та запобiгання можливому приховуванню зловживань доцiльно в контрактах з головою правлiння та головним бух­галтером страховика, а також керуючим та головним бухгал­тером фiлiї передбачати вимогу, якою при реорганiзацiї при­зупиняється розгляд поданих ними заяв на звiльнення за власним бажанням до повного її завершення.

Страховики, якi внаслiдок реорганiзацiї припиняють свою дiяльнiсть як юридичнi особи, виключаються з Єдиного дер­жавного реєстру страховикiв (перестраховикiв) i втрачають всi лiцензiї, наданi Мiнiстерством фiнансiв України.

Страховики, створенi внаслiдок реорганiзацiї, зобов'язанi отримати лiцензiї на здiйснення страхової дiяльностi в Мiнi-стерствi фiнансiв України.

Про проведення реорганiзацiї страховик, що реор-ганiзується, дає повiдомлення в засобах масової iнформацiї у встановленому законодавством України порядку.

Пiд час реорганiзацiї страховика сторонами — учасни­ками реорганiзацiї має гарантуватися збереження вiдо-мостей, що становлять таємницю страхування, вiдпо-вiдно до ст. 42 Закону України "Про страхування" та зако­нодавства України.

Страховик, що реорганiзується, до моменту передачi за пе­редаточним чи роздiльним актом (балансом) майнових та не-майнових прав i обов'язкiв надає звiтнiсть згiдно iз встановле­ним порядком.

Пiд час реорганiзацiї страховика шляхом злиття активи i пасиви страховикiв, що реорганiзуються, в повному об-сязi передаються страховику-правонаступнику, який ство­рюється внаслiдок реорганiзацiї.

Страховики, що реорганiзуються, виключаються з Єдино­го державного реєстру страховикiв (перестраховикiв).

Новостворений страховик-правонаступник затверджує, згiдно з законодавством України, новi установчi документи i отримує нову назву. Отримання лiцензiї на проведення стра­хової дiяльностi здiйснюється на загальних пiдставах вiд-повiдно до Закону України "Про страхування" та норматив­них актiв Мiнiстерства фiнансiв України.

Цьому передує проведення таких заходiв:

а) прийняття рiшення вищими органами страховикiв, що реорганiзуються, про обраний шлях реорганiзацiї;

б) перевiрка фiнансово-господарської дiяльностi страховикiв, що реорганiзуються, аудиторською фiрмою, яка має лiцензiю Аудиторської палати України та аудито­рами, що пройшли пiдвищення квалiфiкацiї за програ­мою, погодженою з Мiнiстерством фiнансiв України, зi складанням вiдповiдних аудиторських висновкiв;

в) вивчення мережi фiлiй (якщо такi є) на предмет їх без­ збиткової дiяльностi, вiдповiдностi технiчним та квалiфiкацiйним вимогам;

г) складання прогнозного балансу страховика-правонаступника на дату передачi активiв i пасивiв та розрахунку економiчних нормативiв за ним;

д) пiдготовка установчих документiв страховика-правонаступника, в яких має бути враховано, що стра­ховик створюється шляхом злиття страховикiв, якi реорганiзуються, i приймає на себе всi їхнi права i обов'язки;

е) укладення угоди мiж страховиками, що реорганiзуються, та засновниками страховика-правонаступника про умови проведення реорганiзацiї.

Угода про умови проведення реорганiзацiї є основним до­кументом, який визначає права та обов'язки сторiн щодо по­рядку її проведення, i має забезпечувати оперативне проведення реорганiзацiї та виконання зобов‘язань перед страху­вальниками у перiод реорганiзацiї:

а) призначення вiдповiдних комiсiй для проведення реорганiзацiї та iнвентаризацiї у складi представникiв страховикiв, що реорганiзуються, та засновникiв страховика-правонаступника;

б) повний перелiк та обсяг активiв i пасивiв балансiв страховикiв, що реорганiзуються, якi пiдлягають прийманню-передачi;

в) дату перерахування залишкiв коштiв з розрахункових рахункiв страховикiв, що реорганiзуються, на тимча­совий рахунок, вiдкритий засновниками страховика-правонаступника, та строк складання передаточного балансу з розшифруванням кожної статтi цього балан­су. Розшифрування статей балансу мають бути пiдписанi уповноваженими особами — членами комiсiї, що проводять реорганiзацiю;

г) перелiк документiв аналiтичного i синтетичного облiку, що пiдлягають прийманню-передачi. Серед них обов'яз­ково має бути книга реєстрацiї страхових полiсiв (договорiв), рiчнi звiти, документи, врахованi на позабалансо­вих рахунках, та iншi документи з постiйним терміном зберiгання та термiном зберiгання 10 i 75 рокiв;

д) строки проведення передачi основних засобiв та інших матерiальних цiнностей з оформленням вiдповiдних актiв, пiдписаних матерiально вiдповiдальними особами страховика, що реорганiзується, та засновниками страховика-правонаступника;

е) строки передачi та оформлення вiдповiдними актами незакiнчених дiловодством справ, бланкiв суворої звiтностi, архiвiв чи описiв архiвiв;

є) кадрове забезпечення ритмiчної роботи страховикiв, що реорганiзуються. Також має бути обумовлено те, що голова правлiння та головний бухгалтер не можуть бути звiльненi до повного завершення реорганiзацiї та внесення вiдповiдного запису до Єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв) на пiдставi вiдповiдного запису в трудовому контрактi;

ж) строки обмiну акцiй (свiдоцтв про внесення вкладу до статутного фонду) акцiонерiв (учасникiв) страховика, що реорганiзується, на акцiї (свiдоцтва про внесення вкладу до статутного фонду) акцiонерiв (учасникiв) страховика-правонаступника, порядок продажу акцій (часток) акцiонерами (учасниками) страховика та інші органiзацiйнi питання, пов'язанi з формуванням ста­тутного фонду, вiдповiдно до законодавства України та нормативних актiв Мiнiстерства фiнансiв України;

з) строки перереєстрацiї договорiв страхування та пе­рестрахування, переоформлення угод про спільну дiяльнiсть та розмiщення резервiв, прав власностi за облiгацiями внутрiшньої державної позики та інших цивiльно-правових угод;

i) повiдомлення орендодавця (якщо примiщення, де розта­шований страховик, що реорганiзується, орендоване) про припинення договору оренди та укладення договору оренди з новим орендарем; к) iншi питання за iнiцiативою сторiн, якi забезпечують оперативне проведення реорганiзацiї. Реорганiзацiя страховикiв шляхом злиття здiйснюється лише за попередньою згодою Антимонопольного Комiтету Ук­раїни, Мiнiстерства фiнансiв України вiдповiдно до с т. 43 За­кону України "Про страхування".

Для отримання такої згоди страховик, що реорганiзують-ся, та засновники страховика-правонаступника подають до Мiнiстерства фiнансiв України такi документи:

а) рiшення вищого органу кожного страховика, що реорганiзується, про обраний шлях реорганiзацiї;

б) установчий договiр засновникiв страховика-правонаступника;

в) аудиторський висновок щодо пiдсумкiв перевірки фiнансово-господарської дiяльностi страховикiв, що реорганiзуються;

г) прогнозний баланс страховика-правонаступника на да­ту передачi активiв i пасивiв та розрахунок економічних нормативiв за ним;

д) баланси та розрахунки економiчних нормативiв на ос­танню звiтну дату страховикiв, що реорганiзуються;

е) угоду мiж страховиками, що реорганiзуються, та заснов­никами страховика-правонаступника про умови прове­дення реорганiзацiї;

є) аудиторський висновок про фiнансовий стан та платос-проможнiсть засновникiв страховика-правонаступни-ка, бухгалтерську i фiнансову звiтнiсть учасникiв (акцiонерiв) страховика на останню звiтну дату для пе-ревiрки можливостi виконання засновниками, акцiоне-рами (учасниками) страховика своїх зобов'язань щодо формування розмiру статутного фонду;

ж) економiчне обгрунтування запланованої страхової дiяльностi.

Крiм того, до Мiнiстерства фiнансiв України за мiсцем роз­ташування страховика-правонаступника подаються iншi до­кументи, необхiднi для реєстрацiї новоствореного страхови-ка-правонаступника згiдно iз Законом України "Про страху­вання" та нормативними актами Мiнiстерства фiнансiв Ук­раїни, якi можуть бути наданi засновниками страховика-пра-вонаступника до проведення установчих зборiв.

До Мiнiстерства фiнансiв України за мiсцем розташування фiлiй страховика-правонаступника також подаються доку­менти для погодження вiдкриття фiлiй, передбаченi норма­тивними актами Мiнiстерства фiнансiв України.

Пiд час реорганiзацiї страховика шляхом приєднання активи i пасиви страховика, що реорганiзується, в повному обсязi передаються страховику-правонаступнику. Страхо­вик, що реорганiзується, виключається з Єдиного державно­го реєстру страховикiв (перестраховикiв), i анулюються вiдповiднi лiцензiї.

Якщо приєднання страховика, що реорганiзується, здiй-снюється на умовах фiлiї чи iз збереженням мережi фiлiй (як­що такi є), одночасно до Мiнiстерства фiнансiв України по­дається заява на отримання дозволу (чи дозволiв) на вiдкрит-тя фiлiї (чи декiлькох фiлiй) страховика-правонаступника.

Реорганiзацiю шляхом приєднання доцiльно проводити без припинення роботи страховика.

Цьому передує проведення таких заходiв:

а) прийняття рiшення вищим органом страховика, що реорганiзується, про обраний шлях реорганiзацiї;

б) перевiрка фiнансово-господарської дiяльностi страхови­ка, що реорганiзується, незалежною аудиторською органiзацiєю, яка має лiцензiю Аудиторської палати Украї­ни, iз складанням вiдповiдного аудиторського висновку;

в) вивчення мережi фiлiй (якщо такi є) на предмет їх без­збиткової дiяльностi, вiдповiдностi технiчним та квалiфiкацiйним вимогам;

г) складання прогнозного балансу страховика-правонаступника на дату передачi активiв i пасивiв та розрахунку економiчних нормативiв за ним;

д) проведення перевiрки аудиторською органiзацiєю, яка має лiцензiю Аудиторської палати України, iз складан­ням вiдповiдних аудиторських висновкiв та аудиторами, що пройшли пiдвищення квалiфiкацiї за програмою, по­годженою з Мiнiстерство фiнансiв України, фiнансового стану та платоспроможностi нових засновникiв страхо-вика-правонаступника, якi внаслiдок реорганiзацiї ма­ють взяти участь у формуваннi його статутного фонду; е) прийняття рiшення вищим органом страховика-право-наступника про шляхи реорганiзацiї; є) складання угоди мiж страховиком, що реорганiзується, та страховиком-правонаступником про умови проведе­ння реорганiзацiї. Угода про умови проведення реорганiзацiї є основним до­кументом, який визначає права i обов'язки сторiн щодо по­рядку її проведення, i має забезпечувати оперативне прове­дення реорганiзацiї та виконання зобов‘язань перед страху­вальниками у перiод реорганiзацiї:

а) призначення комiсiй для проведення реорганiзацiї та iнвентаризацiї у складi представникiв страховика, що реорганiзується, та страховика-правонаступника;

б) повний перелiк та обсяг активiв i пасивiв балансiв страховикiв, що реорганiзуються, якi пiдлягають прийманню-передачi;

в) дату перерахування залишкiв коштiв з розрахункових рахункiв страховикiв, що реорганiзуються, на тимчасо­вий рахунок, вiдкритий засновниками страховика-правонаступника, та строк складання передаточного ба­лансу з розшифруванням кожної статтi цього балансу. Розшифрування статей балансу мають бути пiдписанi уповноваженими особами — членами комiсiї, що прово­дять реорганiзацiю;

г) перелiк документiв аналiтичного i синтетичного облiку, що пiдлягають прийманню-передачi. Серед них обов'яз­ково має бути книга реєстрацiї страхових полiсiв (дого-ворiв), рiчнi звiти, документи, врахованi на позабалансо­вих рахунках, та iншi документи з постiйним термiном зберiгання та термiном зберiгання 10 i 75 рокiв;

д) строки проведення передачi основних засобiв та інших матерiальних цiнностей з оформленням вiдповiдних актiв, пiдписаних матерiально вiдповiдальними особа­ми страховика, що реорганiзується, та засновниками страховика-правонаступника;

е) строки передачi та оформлення вiдповiдними актами незакiнчених дiловодством справ, бланкiв суворої звiтностi, архiвiв чи описiв архiвiв;

є) кадрове забезпечення ритмiчної роботи страховикiв, що реорганiзуються. Також має бути обумовлено те, що го­лова правлiння та головний бухгалтер не можуть бути звiльненi до повного завершення реорганiзацiї та вне­сення вiдповiдного запису до з єдиного державного ре­єстру страховикiв (перестраховикiв) на пiдставi вiдпо-вiдного запису в трудовому контрактi;

ж) строки обмiну акцiй (свiдоцтв про внесення вкладу до статутного фонду) акцiонерiв (учасникiв) страховика, що реорганiзується, на акцiї (свiдоцтва про внесення вкладу до статутного фонду) акцiонерiв (учасникiв) страховика-правонаступника, порядок продажу акцiй (часток) акцiонерами (учасниками) страховика та iншi органiзацiйнi питання, пов'язанi з формуванням статутного фонду, вiдповiдно до чинного законодав­ства України та нормативних актiв Мiнiстерства фiнансiв України;

з) строки перереєстрацiї договорiв страхування та пере­ страхування, переоформлення угод про спiльну дiяльнiсть та розмiщення резервiв, прав власностi за облiга-цiями внутрiшньої державної позики та iнших цивiльно-правових угод; i) повiдомлення орендодавця (якщо примiщення, де розта­шований страховик, що реорганiзується, орендоване) про припинення договору оренди та укладення договору оренди з новим орендарем. Страховик, що реорганiзується, та страховик-правонас-тупник звертаються iз спiльними клопотаннями до Мiнiс-терства фiнансiв України для одержання позитивного вис­новку щодо можливостi проведення реорганiзацiї i подають такi документи:

а) рiшення вищого органу страховика, що реорганiзується, про обраний шлях реорганiзацiї та вiдповiдне рiшення вищого органу страховика-правонаступника;

б) аудиторський висновок щодо пiдсумкiв перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi страховика, що реорганiзується;

в) прогнозний баланс страховика-правонаступника на да­ту передачi активiв i пасивiв та розрахунок економічних нормативiв за ним;

г) баланси та розрахунки економiчних нормативiв на ос­танню звiтну дату страховика, що реорганiзується, та страховика-правонаступника;

д) угоду мiж страховиком, що реорганiзується, та страховиком-правонаступником про умови проведення реорганiзацiї;

е) аудиторський висновок про фiнансовий стан та платоспроможнiсть нових засновникiв страховика-правонаступника, бухгалтерську i фiнансову звiтнiсть учасникiв (акцiонерiв) страховика на останню звiтну дату, якщо не повнiстю сплаченi їх частки в статутному фондi або якщо приєднання здiйснюється з додатковим збiльшен-ням розмiру статутного фонду; є) iншi документи, передбаченi нормативними актами Мiнiстерства фiнансiв України для внесення змiн i доповнень до установчих документiв страховикiв, якi страховик-правонаступник може надати до прий­няття рiшення вищого органу страховика-правонас-тупника про внесення змiн i доповнень до установ­чих документiв у зв'язку з приєднанням. При лiквiдацiї страховика у разi, коли учасники страхо­вика прийняли таке рiшення i страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Мiнiстерство фiнансiв України приймає рiшення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв).

Лiквiдацiя страховика, що має зобов'язання перед страхувальниками, у разi визнання його банкрутом здiй-снюється у порядку, визначеному ст. 45 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або виз­нання його банкрутом», зокрема: при здiйсненнi лiквiда-цiйної процедури цiлiсний майновий комплекс страхови­ка може бути проданий тiльки у разi згоди покупця взяти на себе зобов'язання страховика-банкрута за договорами страхування, за якими страховий випадок не настав до дня визнання страховика банкрутом.

Виключення страховика з державного реєстру суб'єк-тiв пiдприємницької дiяльностi органами державної вла­ди i органами мiсцевого самоврядування у зв'язку з його лiквiдацiєю або реорганiзацiєю здiйснюється тiльки пiсля внесення вiдповiдних змiн у Єдиний державний реєстр страховикiв (перестраховикiв).

 

< Попередня   Наступна >